Лютий 2020 року

Тема: Особливості соціально-психологічного супроводу здобувачів освіти з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які знаходяться на повному державному забезпеченні але не досягли повноліття.

Основні проблеми, які вирішуються під час освітнього процесу у закладах професійної (професійно-технічної) освіти психологічною службою закладу освіти, це надання соціальних послуг особам з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування:

·       оформлення всіх документів;

·       ­вирішення житлово-побутових проблем, у т.ч. поліпшення житлових умов та сприяння у поставленні на квартирний облік;

·       ­отримання допомоги в лікуванні, догляді;

·       ­отримання доступу до більш освітніх можливостей або соціальної активності;

·       ­навчання навичкам безпечного способу життя;

·       ­соціально-психологічна підтримка: розвиток комунікативних навичок, формування впевненості у собі та позитивної самооцінки, набуття навичок уникнення та розв’язання конфліктів, вирішення особистісних проблем;

·       ­вирішення таких складних соціальних проблем, як реєстрація, поставлення на квартирний облік, поновлення права на житло, погашення заборгованості за комунальні послуги;

·       ­допомога в отриманні пільг передбачених законодавством.

·       ­допомогу у працевлаштуванні або перекваліфікації, підвищенні кваліфікації, продовженні навчання.

Нормативно-правову базу з питань соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування складають: Конституція України, міжнародні нормативно-правові акти, закони України, акти Президента України, постанови Кабінету Міністрів України та інші нормативно-правові акти України. Загальні положення про опіку та піклування викладені в Цивільному кодексі України, а спеціальні положення щодо опіки та піклування над дітьми визначені у Сімейному кодексі України та Законі України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».

З метою підготовки до самостійного життя, соціальної та психологічної адаптації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які є учнями, слухачами Шепетівського професійного ліцею психологічна служба проводить для них курс тренінгових занять під час яких розглядаються наступні питання:

·         соціально-психологічна підтримка:

формування позитивної поведінки, розвиток комунікативних навичок та навичок висловлювання власної думки, розвиток вміння брати на себе відповідальність та усвідомлювати значення та наслідки своїх вчинків, стимулювання розвитку позитивних рис характеру, формування впевненості в собі та позитивної самооцінки, набуття навичок планування власного майбутнього, навчання навичкам уникнення та розв’язання конфліктів, планування сім’ї, психологічні аспекти подружнього життя;

·         соціально-правова допомога:

консультування з питань трудового, житлового, цивільного, сімейного законодавства України, прав та пільг, передбачених законодавством;

·         формування соціально-побутових умінь та навичок:

в плануванні витрат сімейного бюджету, веденні домашнього господарства, придбанні продуктів харчування, догляді за тілом, планування дозвілля тощо.

Здобувачі освіти з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які знаходяться на повному державному забезпеченні але не досягли повноліття, це особливий контингент. Це діти, які залишились не тільки без батьків, а і без рідних і близьких людей, які могли б взяти над ними опіку (піклування).

Такі учні згідно п. 2.9., 3.6. наказу Міністерстві юстиції України № 387/3680 від 17 червня 1999р. органами опіки та піклування можуть бути влаштовані у професійні (професійно-технічні) заклади освіти   та виконання обов'язків опікунів і піклувальників від імені держави здійснюють ці установи в особі керівників цих закладів.

Враховуючі те, що учні ЗПО, це діти від 15 років та відповідно до п. 3.1. наказу Міністерстві юстиції України № 387/3680 від 17 червня 1999 р. мають право самі обирати собі піклувальника, ми даємо можливість нашим учням даної категорії обрати педагогічного працівника, який на час навчання буде виконувати обов’язки  опікуна ( піклувальника ).

Після того, як учень обрав собі опікуна в закладі освіти видається наказ про призначення піклувальника від навчального закладу для захисту особистих і майнових прав та інтересів
цих дітей до досягнення ними повноліття.Відповідно до статті 249. «Права та обов'язки опікуна, піклувальника щодо дитини» Цивільного кодексу України.

Піклувальник від закладу освіти так як і піклувальник (родич) зобов'язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти. Створити належні побутові умови та умови для здобуття дитиною повної загальної середньої освіти. Вживати заходів до захисту цивільних прав та інтересів підопічного. Представляти інтереси учня в установах, організаціях і закладах освіти. Має право самостійно визначати способи виховання учня з урахуванням його думки. та рекомендацій органу опіки та піклування. Самостійно здійснювати витрати, необхідні для задоволення потреб цього учня, за рахунок призначеної державної допомоги, пенсії, аліментів, доходів від майна підопічного.

Піклувальник немає право розпоряджатися зарплатою учня ( виробнича діяльність),  стипендією,  винагородою за участь у конкурсах чи змаганнях неповнолітні у віці від п'ятнадцяти  до вісімнадцяти  років. Цими надходженнями учні  розпоряджаються самостійно. Кошти, які належать учням даної категорії у вигляді пенсій, допомоги чи аліментів, інших поточних надходжень або прибутків від належного їм  майна, переходять у розпорядження піклувальника і витрачаються на утримання цієї дитини.

Взяти під державну опіку таку дитину – це сприйняти її як частину сім’ї. Це дуже велика відповідальність. Тому що цим дітям більше немає до кого звернутися, окрім членів педагогічного колективу, і насамперед до людини яку вона обрала для себе державним опікуном, це людина, якій дитина готова довіритись, і не виправдати цю довіру ми не маємо право.         

Формування цілісної особистості в закладах професійної освіти

(з досвіду роботи Шепетівського професійного ліцею)

У глобалізованому світі третього тисячоліття шанс на успіх перед Україною відкриває лише ефективна реалізація людського потенціалу цілісної особистості. Як європейська за своєю цивілізаційною належністю я Україна має спиратися у своєму розвитку на європейську людиноцентричну систему цінностей цілісної особистості, яка не раз доводила свою ефективність.

У соціальнофілософській концепції цілісної особистості інтелект, освіта, професійний досвід, соціальна мобільність беззаперечно визнаються головною складовою як особистсоті, так і суспільства, та основним ресурсом соціальноекономічного розвитку. В останні десятиліття до цих традиційних індикаторів конкурентоспроможності додалась здатність до інновацій у професійній діяльності і соціальному житті.

Українській державі необхідна політика цілісного розвитку особистості, адекватна модернізаційним викликам.

Цілісний розвиток особистості – це модель розвитку, орієнтована на максимальне розкриття потенціалу кожної людини і соціуму в цілому, створення гідних умов для реалізації всіх інтелектуальних, культурних, творчих можливостей людини і нації. У соціальному вимірі розвиток особистості означає створення умов для формування цілісної особистості, як головного національного ресурсу, умов реалізації всіх її можливостей.

У період мобільності, інформатизації, глобалізації різних сфер життєдіяльності дуже важливо, щоб людина лишалась цілісною, стабільною, з почуттям власної гідності.

Виходячи з такого підходу має формуватися концепція політики можливостей в закладах професійної освіти, професійній реалізації молоді, адресність охорони здоров’я і соціального захисту.

Прогресивні зміни, що відбулися в українському суспільстві з одного боку, сприяють самоствердженню і самовизначенню людини, а з іншого – виявляють дефіцит милосердя та добра у взаємовідносинах людей, які належать до різних соціальних груп населення, в тому числі і в сім’ях. В сучасних умовах гостро постають проблеми бездоглядності дітей, зростання рівня правопорушень серед неповнолітніх.

Педагогічний колектив ЗПО покликаний попередити соціально-психологічні проблеми, своєчасно виявити та усунути причини, які сприяють їх виникненню, забезпечити превентивну профілактику різноманітних негативних явищ, відхилень у поведінці дітей, їх спілкуванні і, таким чином, оздоровити оточуюче їх мікросередовище. Тому він повинен відігравати різноманітні соціальні ролі і змінювати їх у практичній діяльності в залежності від ситуації.

Основною метою діяльності ЗПО є вивчення і створення умов, що максимально сприяють розвитку індивідуальності людини і суб’єктному розвитку, розкриттю індивідуальності дитини та педагога; створення умов для формування у учнів мотивації саморозвитку і самовиховання, підвищенню професійної майстерності.

Педагогічний досвід та спостереження дають змогу узагальнити шляхи та ефективні чинники формування цілісної особистості вихованця.

1. Цілісна особистість учителя.

2. Родина, її історія, сучасне і майбутнє.

3. Глибинні чинники (смисл життя – вища творчість, власна цінність, почуття успіху).

4. Атмосфера навчального закладу (творчий настрій).

5. Єдність усіх суб’єктів навчально-виховного процесу (самостійна робота, мобілізація зусиль, розвиток фундаментальних позитивних почуттів – радості, любові, дружби; рефлексія власного життєвого досвіду тощо).

6. Благодійна діяльність.

7. Ставлення до себе, до інших, до праці.

8. Узгодженість виховної діяльності всіх соціальних інституцій (сім’ї, школи, суспільства).

9. Урахування того, що виховує все (природа, речі, вчинки, голос, спілкування, подорожі).

10. Вдумливе використання ІКТ.

11. Реалізація наукових підходів – традиційних і сучасних – у раціональному їх поєднанні.

Усе це доцільно використовувати в процесі формування та розвитку цілісної особистості учня закладів професійної освіти на заняттях, у позакласній та позаурочній роботі, у творчій діяльності, наукових дослідженнях, у повсякденній роботі над собою.

Педагогічний колектив закладів професійної освіти є невід’ємною складовою освітнього процесу, оскільки актуальні питання диференціації та індивідуалізації навчання, роботи з учнівським колективом, із батьківською громадськістю потребують кваліфікованого педагогічного забезпечення.

А саме, своєчасне і систематичне вивчення психофізичного розвитку дитини, мотивів її поведінки і діяльності з урахуванням вікових, інтелектуальних, фізичних, статевих та інших індивідуальних особливостей, створення умов для саморозвитку та самовиховання, сприяє виконанню освітніх і вікових завдань навчальних закладів.

Діяльність заступників директора та психологічної служби  в закладах професійної освіти передбачає створення умов для успішної соціалізації та адаптації дитини, як процесу набуття нею соціальної компетентності, формування і ствердження її як особистості, входження в активне громадське життя.

Одним з головних завдань інженерно-педагогічного колективу закладів професійної (професійно-технічної) освіти є допомога учням оволодівати засобами саморозуміння, самоприйняття і саморозвитку в контексті гуманістичної взаємодії з оточуючими людьми.

Система психологічного і соціального забезпечення передбачає підвищення якості і доступності освітніх послуг, створення умов для повноцінного і гармонійного розвитку усіх учасників освітнього процесу.

Робота педагогічного колективу ЗПО потребує не тільки загального високого рівня теоретичних знань, вміння вирішувати практичні завдання, попередити соціально-психологічні проблеми, своєчасно виявити та усунути причини, які сприяють їх виникненню, забезпечити превентивну профілактику різноманітних негативних явищ, відхилень у поведінці учнів, їх спілкуванні і, таким чином, оздоровити оточуюче їх мікросередовище.

В практику роботи, з метою детального планування та охоплення усіх її напрямів, нами запроваджено такий метод як розробка інтелект-карт. Даний метод планування дозволяє наочно зобразити поставленні перед директором, соціальним педагогом, практичним психологом, заступниками директора актуальні завдання та сприяє досягненню позитивних результатів у їх виконанні. Наведемо зразки інтелект-карт, які розробляються на початку навчального року.

Інтелект-карти можуть застосовуватись як на етапі планування роботи, так і під час проведення корекційно-розвивальних занять, оскільки їх використання дозволяє розвивати когнітивну сферу (увагу, пам’ять, мислення), креативність (стимулювання на пошук рішень, генерування ідей), організувати групову взаємодію тощо.

Для ефективності та результативності проведення соціального  супроводу  дітей-сиріт та дітей із соціально незахищених сімей, котрі навчаються у ліцеї, педагогічним колективом та психологічною службою здійснюється комплексна діагностична робота щодо визначення основних проблем адаптації учнів соціально-незахищених категорій, а також розробляються та впроваджуються різноманітні соціально-перетворювальні заходи для успішної соціалізації учнів ліцею.

Соціальний педагог та практичний психолог, заступник директора з ВР та НВР роботи працюють в тісній співпраці з класними керівниками та майстрами виробничого навчання над створенням позитивного мікросередовища для соціалізації учнів, а також підготовки випускників до дорослого самостійного життя.

Для результативної роботи ми щорічно на початку навчального року проводимо соціальну паспортизацію груп, виявляємо пільгові та проблемні категорій учнів, узагальнюємо данні у соціальному паспорті закладу, зазначаючи коди складної життєвої ситуації. Важливо для нас є інформація про сім'ю, у якій проживає  учень: стан здоров’я батьків, сімейна атмосфера та матеріальна та соціальна ситуація у родині, оскільки усе це може сприяти або перешкоджати формуванню девіації дитини.

Зібрана інформація дає змогу нам виявити учнів, які потребують підвищеної педагогічної уваги та сформувати розгорнуті банки даних:

-          банк даних учнів, які потребують підвищеної педагогічної уваги (сироти, учні позбавлені батьківського піклування, інваліди, за потреби діти інших пільгових категорій);

-         банк даних учнів, які знаходяться на обліку в службі у справах дітей виконавчого комітету Шепетівської міської ради та відділах кримінальної міліції у справах дітей районах Хмельницької області;

-         банк даних учнів, які знаходяться на внутрішньоліцейному контролі;

-         банк даних учнів, які опинились у складних життєвих обставинах, якщо ця сім’я перебуває на обліку у місцевій раді.

Отримана інформація дає змогу працівникам закладів професійної освіти скласти соціально-психолого-педагогічну характеристику на кожного учня та проводити індивідуальну робота з врахуванням виявлених проблем.

Нами практикується створення програм соціально-педагогічного супроводу, в яких враховуються обов'язкові компоненти: причини, які викликали соціальну дезадаптацію, інформація про учня, пріоритетні напрями соціальної реабілітації, засоби, форми і механізми соціально-виховного впливу, прогнозовані результати й форми контролю оцінку ефективності соціально-перетворювальної програми.

Практика свідчить, що процес соціалізації дітей не завжди відбувається «безхмарно». Досить часто учні зазнають насилля або просто стають його свідками. Зокрема, майже в кожному учнівському середовищі існує проблема мобінгу (регулярних та цілеспрямованих дій фізичного або соціального характеру більшістю членів групи, які наносяться іншій особі, що не здатна себе захистити) або булінгу (цькування, англ. bully — залякувати, цькувати, задирати, прояв агресії з подальшим залякуванням особистості і появою можливості її повного підпорядкування собі і своїм інтересам).

Причиною мобінгу, або булінгу може бути не тільки агресія або страх, а також нудьга і монотонність, бажання розвіятись чи виділитись серед інших. Наслідки таких “розваг” відображаються на особистості і супроводжуються психосоматичними порушеннями.

Як не прикро, але однією з основних причин таких проявів поведінки в закладах професійної освіти є нестабільність сучасної сім’ї (багато дітей живе з одним із батьків, значна частина дітей проживає з родичами або опікунами у зв’язку з виїздом батьків за кордон, існує багато функціонально неспроможних, деструктивних сімей). У зв’язку з цим у дітей в таких сім’ях з’являються емоційні розлади, депресивні стани, агресивність, що значною мірою впливає на формування цілісної особистості, взаємовідносини в учнівському колективі та виникнення конфліктів.

Проблема вирішення конфліктних ситуацій завжди була і є актуальною для сучасного суспільства. Для максимального результату роботи під час вирішення конфліктних ситуацій та попередження проявів даних деструктивних проявів нами у навчальному закладі була створена служба «Порозуміння і вирішення конфліктів».

Робота даної служби має особливе значення як у розв’язанні конфліктів, так і в наданні допомоги адміністрації у попередженні негативних явищ, жорстокості та проявів насилля серед учнів. Це дієвий підхід до встановлення атмосфери поваги і співробітництва в учнівському середовищі, серед викладачів, батьків і усіх учасників освітнього процесу.

Надалі в практику ліцею було впроваджено медіацію, систему мирного вирішення конфлікту. За допомогою медіації сторони налаштовуються на співробітництво, а медіатор, спеціально підготовлений посередник у вирішенні конфліктів, допомагає їм знайти взаємоприйнятне рішення виходу з конфліктної ситуації.

Для більш ефективної роботи у подальшому була впроваджена ко-медіація, медіація, яка проводиться двома і більше медіаторами або командою медіаторів із залученням органів учнівського самоврядування. Медіаторами виступають як працівники ліцею, так і підготовлені учні.

Одним із важливих напрямів діяльності педагогічного колективу ЗПО щодо формування цілісної особистості є профілактика негативних явищ в учнівському середовищі таких як наркоманії, алкоголізму, тютюнопаління, правопорушень, ксенофобії, ВІЛ/СНІДу тощо. Саме наш навчальний заклад у даному напрямку керується навчально-методичним посібником «Психологічна профілактика наркотичної залежності учнів професійно-технічних навчальних закладів» автора к. психологічних наук Сиско Н.М.. Даний посібник рекомендовано до використання у професійно-технічних навчальних закладах науково-методичною комісією з професійної педагогіки, психології та змісту професійно-технічної освіти Науково-методичної ради з питань освіти МОН України.

Вважаємо, що саме комплексність, послідовність, диференційованість та вчасність профілактичної роботи з подолання негативних явищ дає позитивний результат для формування цілісної особистості. З цією метою нами використовуються різні форми як індивідуальної, так і групової (молодіжні акції, тренінги, ділові ігри) профілактичної роботи.

Наш досвід засвідчує, що важливою формою профілактики негативних явищ є залучення учнівської молоді до гуртків та спортивних секцій. Дезадаптовані учні, які з різних причин в учнівській групі мають низький соціальний статус та є частково ізольованими, в гуртках часто знаходять можливість компенсувати недоліки спілкування з однолітками.

Важливою формою соціального захисту дітей є їх оздоровлення. Першочергова увага зосереджується на оздоровленні дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування та дітей з соціально незахищених сімей, збереженню та відновленню їх здоров’я, життєвих сил, запобіганню їх бездоглядності, створення умов для продовження виховного процесу та розвитку творчих здібностей у канікулярний час.

З цією метою уже протягом 10 років соціальним педагогом нашого ліцею організовуються поїздки на море, де учні мають можливість відпочити в ДОЗ «Прибрежний».

Під час відпочинку учні залучаються до культурно-освітніх, спортивно-оздоровчих заходів, отримують багато позитивних емоцій та знаходять нових друзів. Допомогти дитині знайти себе, компенсувати соціальне неблагополуччя цікавою справою, розширити коло спілкування вважаємо головним завданням.

Протягом останніх двох років в Шепетівському професійному ліцеї організовуються поїздки на відпочинок не тільки учнів ліцею, а й всіх бажаючих працівників. Такий організований відпочинок сприяє покращенню неформального спілкування між працівниками навчального закладу, зближує людей та дає змогу в подальшому створити позитивну робочу атмосферу та досягти продуктивної співпраці усього педагогічного колектива.

Виходячи з вищевикладеного для формування цілісної особистості в закладах професійної освіти, педагогічний колектив на чолі з директором спрямовує свою діяльність на реалізацію соціальної підтримки дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування, дітей з соціально-незахищених сімей, а також дітей із особливими потребами, допомагає в створені системи соціально спрямованих, педагогічних дій, які сприяють розвитку особистості, її якісному навчанню, підвищенню рівня соціалізації та комфортності як у навчальному закладі, сім’ї, так і у соціальному оточенні.

Цілісна особистість змістовніше проживе своє життя, здійснить доброчинний вплив на інших, зробить бажаний внесок у поступальний розвиток людського буття.